Copaifera langsdorffii
| ?Копайфера Лангсдорфа | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Вищі рослини (Streptophyta) |
| Надклас: | Покритонасінні (Magnoliophyta) |
| Клас: | Евдикоти |
| Підклас: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
| Родина: | Бобові (Fabaceae) |
| Підродина: | Cercidoideae |
| Рід: | Copaifera |
| Вид: | C. langsdorffii |
| Біноміальна назва | |
| Copaifera langsdorffii Desf., 1821 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Copaifera langsdorffii |
 EOL: | 416781 |
| IPNI: | 64920-2 |
 ITIS: | 819917 |
 МСОП: | 19892010 |
 NCBI: | 280048 |
Copaifera langsdorffii (укр. Копайфера Лангсдорфа[1]; мовою місцевих жителів «копаіба») — вид рослин із родини бобових і підродини Detarioideae. Це потужне дерево висотою до 30 м, що росте в тропічних лісах Бразилії.
Встановлено, що столітнє дерево копайфери спроможне «видати» за 2 години з одного отвору у стовбурі до 20 л вуглеводнів сесквітерпенового ряду, а повторний надріз на дереві фонтанує через півроку.[2][3] Сік рослини близький до дизельного палива з нафти.[2]
Сік маслянистий, золотистого кольору. Місцеві жителі традиційно використовували для загоювання ран і переломів. Уряд Бразилії проводить науково-виробничий експеримент культивації таких «нафтових» дерев на плантаціях. Також сік цього дерева широко використовувався місцевими екстремістами під час демонстрацій як доступний матеріал для горючих сумішей.[4]
Деревина червоного кольору. Квіти білі з рожевими плямами. Плід стручок, який містить насіння.[5]
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ а б Іващенко О. О., Іващенко О. О. Рослинництво — як основа виробництва біопалива[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. Збірник наукових праць. 2011, Вип. 12[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ А. Ньюмен — Легкие нашей планеты — М: 1989, изд. «Мир» −333с
- ↑ FERREIRA, A. B. H. Novo Dicionário da Língua Portuguesa. Segunda edição. Rio de Janeiro: Nova Fronteira, 1986. p.473
- Африка: Энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 2. / Гл. ред. А. Г. Громыко. Ред. коллегия: М. В. Васев, А. М. Васильев, Н. И. Гаврилов и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 671 с. (с. 20)